Пливуть видіння, пагорбами
криті.
А за горою –
паділ, буєрак.
Цвітуть волошки в золотому житі
І над смарагдом луки сяє мак.
У білій сукні мавка тонкорука
Ступає –
ніби вічністю пливе.
Кружляє мак. А над смарагдом луки
Уже нависло небо гробове. |
Плывут виденья, крытые холмами.
А за горой –
долина и овраг.
И золотая рожь смешалась с васильками,
А на смарагдовом лугу сияет мак.
И мавка в белом платье, тонкорука,
Ступает –словно в вечности плывёт.
И мак в руках трепещет. А над лугом –
По-гробовому тяжкий
небосвод. |